Оден– одна з різновидів набемон і традиційна страва зимової кухні. У Західній Японії цю страву іноді називають канто-даки (яп. “вариво з Канто”), як і в набе, до його складу входять численні інгредієнти, які варяться в бульйоні дасі. Основні інгредієнти – овочі, тофу і риба, завдяки чому оден не тільки смачний, але і корисний.
Вважається, що назва «оден» походить від назви іншої страви – денгаку (шматочки тофу і кореня конняку, покриті пастою місо, насаджені на шампури і обсмажені на вогні), яке існувало задовго до того, як в епоху Мейдзі (1868-1912) з’явилася традиція протягом багатьох годин варити тофу, конняку та інші інгредієнти в бульйоні з додаванням соєвого соусу. В якості приправи використовується японська гірчиця вагарасі.
У різних регіонах оден готують по-різному. Відмінності особливо помітні, коли мова заходить про набір використовуваних в складі страви інгредієнтів або, правильніше сказати, компонентів. Нижче ми розповімо про десять найпопулярніших з них.
Дайкон – відварна японська редька. У поєднанні з гірчицею вагарасі ніжний зварений в бульйоні дайкон це справжній делікатес!
Яйце – зварене в дасі просочується бульйоном і стає соковитим. Важливо не переплутати і не взяти біле за кольором яйце, яке ще недостатньо набрало смаку бульйону.
Корінь конняку – щільне желе з коріння аморфофаллуса, називається за японською назвою рослини “конняку”. У бульйон його кладуть, попередньо нарізавши трикутниками. Конняку дуже корисно для здоров’я – воно містить мало калорій і багато клітковини.
Локшина ширатакі (сіратакі) – як і трикутне желе, цей компонент готується з конняку. По виду схожий на локшину, зібрану за допомогою кільця (теж зробленого з конняку) в невеликий пучок. Чим краще локшина сіратакі просочилася бульйоном, тим вона смачніше. Але “розв’язувати” пучок не рекомендується- їсти сіратаки по одній локшині дуже незручно!
Тофу-ацуаге – нарізаний великими шматками і обсмажений в олії, припаде до смаку справжнім любителям соєвого сиру. Обсмажений до золотистого, як кажуть японці, «лисячого» кольору зовні, ацуаге – ніжний і білий всередині і дуже ситний!
Гаммодокі – це ще один компонент з тофу. Смажені коржі з соєвого сиру з додаванням дрібно нарізаної моркви, кореня лопуха і кунжуту. Коржі гаммодокі мають дуже ніжний смак.
Капустяні роли – голубці по-японські, фаршироване капустяне листя. Нетрадиційний, але тим не менш популярний компонент, який додає м’ясну нотку в загальну рибно-овочеву гаму.
Кінтяку – мішечки зі смаженого тофу з рисовими Моті та іншими наповнювачами. Їсти кінтяку потрібно не поспішаючи і дуже акуратно, тому що після довгого кипіння в бульйоні Моті дуже гарячі.
Крім тофу і овочів, в оден, як правило, входять компоненти на основі риби, наприклад з рибної пасти сурімі.
Тікува-це порожниста всередині трубочка з злегка обсмаженої пасти сурімі. Має пружну консистенцію.
Сацума-аге – популярний компонент з пасти сурімі. Рецепт приготування наступний: в сурімі додається сіль, часник і дрібно нарізані овочі, все змішується, з отриманої суміші робляться коржі і обсмажують в олії. У Східній Японії в корж іноді загортають коріння лопуха.
У регіональних різновидах одена, а також в фірмових рецептах спеціалізованих закладів можна зустріти безліч інших компонентів, таких як водорість ламінарія (яп. комбу), яловичі сухожилля, восьминіг або тефтелі. Але основний принцип скрізь однаковий – все це повинно увібрати в себе гарячий бульйон, і тоді наше тіло і душа зможуть увібрати живильне тепло одена.
При бажанні оден можна приготувати в домашніх умовах. Але, як правило, його або купують в спеціальних пересувних крамницях-ятай, або їдять в спеціалізованих закладах.
У сучасній Японії поширене таке явище, як «місцевий оден» – тобто оден, для приготування якого використовуються продукти місцевого виробництва. Щороку в квітні в місті Одавара (префектура Канагава) проводиться зліт любителів одена з різних місць – так званий «саміт оденів».
Біля лотка з оденом покупці самі визначають розмір порції, вибирають “компоненти” і кладуть їх в спеціальні ємності (або у велику, або в маленьку). Ціна за один компонент – близько ста єн. Крім гірчиці в якості приправи ще можна взяти соус на основі пасти місо і пікантну пасту юдзу-косі на основі цитруса юдзу і зеленого перцю. До кожної порції видається пара одноразових паличок.
Тепер і Ви можете спробувати справжній японський оден у себе вдома, потішити своїх близьких якісною, автентичною стравою японської кухні.